З досвіду роботи

Постійно працюю над вдосконаленням своєї педагогічної майстерності, професійного рівня через вебінари, опрацювання матеріалів фахових видань, вивчення та запровадження елементів педагогічного досвіду колег, учителів-новаторів. Пройшла «Онлайн-курс для вчителів початкової школи» тривалістю 60 годин.

Беру активну участь у роботі методичного об’єднання вчителів початкових класів. Уклала методичні рекомендації  щодо використання інтерактивних методів навчання на уроках польської мови та літератури; поширюю досвід з проблеми на засіданні МО; провела відкриті уроки на МО вчителів початкових класів та для вчителів НВК: урок літературного читання (польське читання)  «Utrwalenie dwuznaku „dz”. Czytanie wiersza „Leśny lekarz”(12.03.2016), ; урок літературного читання (польське читання) Czytanie pozaklasowe. A. Cz. Centkiewiczowie „Zaczarowana zagroda”. (20.12.2016). Провела майстер-клас «Розвиток критичного мислення на уроках засобами інтерактивних методів навчання» на МО вчителів початкових класів (12.12.2017); урок польської мови „Przymiotnik jak część mowy” (29.01.2019).

Мої вихованці є активними учасники конкурсів різних рівнів, та продовжуючи навчання у старших класах демонструють високі досягнення у Всеукраїнських та Міжнародних інтерактивних конкурсах: природничому «Колосок» (2015 – 6 учасників, 2016 – 4, 2017 – 8, 2018 - 8), математичному «Кенгуру» (2016 – 6 учасників, 2017 - 6); переможці та лауреати Міжнародного конкурсу читців («Креси», м.Львів, 2017р., 2018 «Академія польської поезії», м.Тарнув (РП), 2018 р).

Власний досвід презентую на сторінках власного блогу:  http://baluchalicja.blogspot.com/

ОПИС    ДОСВІДУ

ТЕМА  ДОСВІДУ:   Розвиток критичного мислення  молодших школярів

АДРЕСА  ДОСВІДУ: Стрілецький навчально – виховний                           комплекс

АВТОР:  Балух Аліція Євгенівна

 ЗМІСТ  ДОСВІДУ

          Балух Аліція Євгенівна працює вчителем початкових класів 18 років.

         За  результатами  попередньої  атестації  відповідвє раніше присвоєній  кваліфікаційній  категорії  «спеціаліст  першої  категорії».

         Упродовж  двох  останніх  років  вивчався  досвід  роботи  за  проблемою «Розвиток критичного мислення  молодших школярів».

АКТУАЛЬНІСТЬ ТА ПЕРСПЕКТИВНІСТЬ ДОСВІДУ:

●      Стимулює загальну активність учнів, сприяє створенню плідного освітнього середовища, й утвердження системного характеру навчання та самонавчання.

●      Забезпечує умови для формування та розвитку творчої особистості дитини.

●      Сприяє виконанню завдань Національної доктрини розвитку освіти.

●      Створює додаткову мотивацію до навчання.

●      Розвиває критичне мислення і прагнення до творчості та саморозвитку.

●      Формує бажання і здатність самостійно вчитися.

МЕТА ДОСВІДУ:    

●      Формувати вміння критично мислити.

●      Створити ситуацію успіху для розвитку особистості дитини, дати можливість кожному вихованцеві відчути радість досягнення, усвідомлення своїх здібностей.

●      Вибудувати систему роботи, за умови якої внутрішні мотиви дитини будуть спрямовані на потребу в навчанні та для розвитку творчих здібностей.

●      Розвиток навчальних і соціальних компетентностей дитини.

НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСВІДУ

 Технологія «Розвиток критичного мислення» розроблена в кінці XX століття в США (Чарльз Темпл, Джіні Стілл, Куртіс Мередіт). У ній синтезовано ідеї та методи технологій колективних та групових способів навчання, а також співпраці. Та дослідники цього поняття знаходять його коріння ще у роботах таких мислителів, як Платон, Аристотель, Фома Аквінський, Дж. Міль, Б. Рассел та К. Поппер.
Проте справжнім широко визнаним «батьком» сучасних традицій у дослідженні « критичного мислення», за словами американського науковця Алека Фішера, є Джон Дьюї. Джон Дьюї зазначає, що природні здібності потребують певного виховного впливу, цілеспрямованих зусиль, щоб перетворитися у навички критичного мислення.

Провідна ідея досвіду полягає у виробленні певної системи роботи над формуванням критичного мислення молодших школярів.

ВИСВІТЛЕННЯ ЗМІСТУ ДОСВІДУ ЯК СИСТЕМИ В ДІЇ

      

Завдання, які стоять сьогодні перед школою, неможливо вирішити без оновлення методів навчання, без розробки нових, продуктивних навчальних технологій, до яких належать і прийоми критичного мислення. Вони як ніколи актуальні, бо спрямовані на підготовку таких громадян, які зможуть брати участь на високому інтелектуальному рівні у розв’язанні проблем, що постають перед нашим суспільством.

Тому удосконалення навчально-виховного процесу вимагають від учителя не пасивного засвоєння учнями знань, а активного формування їх мислення, зокрема критичного.

Важливою педагогічною умовою формування критичного мислення учнів є створення зацікавленості і доброзичливої співпраці на уроці, активне залучення до парної і групової роботи. Вже починаючи з дитячих років дитину треба привчати формулювати свої думки, оціночні судження, переконання, незалежно від інших. Тобто, мислення може бути критичним тільки тоді, коли воно має індивідуальний характер. 

Ця технологія дозволяє одночасно і більш ефективно формувати в учнів низку ключових компетентностей. Перш за все — «уміння вчитись», тобто вміння самостійно здобувати знання у будь-якому вимірі «простору навчання». Вони вчаться організовувати свою роботу з розв’язання актуальних проблем і досягнення потрібного результату, набувають навичок самоконтролю, самооцінки, самовдосконалення. Співпраця учнів між собою та з учителем сприяє формуванню соціальної компетентності демократичної природи. Учні навчаються спільно визначати проблеми і мету діяльності, ефективно співпрацювати, бути ініціативними і відповідальними за прийняття рішень, обґрунтовано долати суперечки.

Працюючи з технологією розвитку критичного мислення, Балух А.Є усвідомлює, що навчити учнів мислити критично з першого уроку фактично неможливо. Критичне мислення формується поступово, воно є результатом щоденної кропіткої роботи вчителя й учня, з уроку в урок, з року в рік. Не можна виділити чіткий алгоритм дій учителя з формування критичного мислення в учнів. Але можна виділити певні умови, створення яких здатне спонукати і стимулювати учнів до критичного мислення

Урок критичного мислення має певну структуру та складається з 5 основних етапів.

	Структура уроку критичного мислення

Наприклад, поставте пальчик на схему, що відповідає реченню. У реченні 4 повнозначних слова, а в одній зі схем – 3 слова, в іншій – 5. Учні - виконавці одразу виконають завдання. Вдумлива дитина не знайде відповіді.
2.1. Завдання, у яких недостатньо даних.

Основні етапи уроку критичного мислення:

1.      Розминка (створення сприятливого психологічного клімату на уроці).

2.      Обґрунтування навчання (постановка мети уроку, розвиток внутрішньої мотивації до вивчення теми та предмета в цілому).

3.      Актуалізація (зацікавленість, спрямованість на навчання, відтворення знань, потрібних для наступних етапів уроку).

4.      Усвідомлення змісту (знайомство з новою інформацією, аналіз інформації, особисте розуміння).

5.      Рефлексія (критичний момент уроку).

-         учні переробляють нові знання на власні;

-         запам’ятовують матеріал, так як розуміють його;

-         активно обмінюються думками;

-         удосконалюють і поповнюють словниковий запас;

-         складається різноманітність міркувань;

-         вибір правильного варіанту.

Вчителька критичне мислення формує та розвиває під час опрацювання інформації, розв’язання задач, проблем, оцінки ситуації, вибору раціональних способів діяльності. Такі уроки, де це постійно відбувається, створюють плідні умови для формування та розвитку критичного мислення. Планує етапи уроку з використанням на них відповідних специфічних форм та методів технології формування та розвитку критичного мислення.

Як ефективні прийоми розвитку критичного мислення молодших школярів Балух А.Є використовує завдання-пастки:

1.   Завдання, що виховують не імітаційну поведінку, критичність мислення.

1.1 Завдання-пастки, що сприяють уважному, критичному сприйманню завдання і можливої відповіді.

 Формулюючи завдання вчителька пропонує учням неправильну відповідь. Наприклад, порахувати кількість звуків у слові лінь; визначити кількість слів у реченні. Вислуховує відповіді дітей та пропонує свій варіант. Дитина має зіставляти власну відповідь та інших. Це забезпечує виховання звички довіряти собі не менше ніж іншим.

1.2. Завдання-пастки, що розрізняють понятійну і життєву логіку.

Наприклад, яке слово довше: весна чи зима, дим чи дім? Чи є родичами слова ягня і вівця, будинок і будівельник. Іноді учні розмірковують, що людина і будинок не можуть бути родичами. Тому дітям необхідно зіставити логіку понятійну і наукову.

1.3. Завдання, що не мають рішення виховують не виконавське ставлення до завдання.

2. Завдання, що формують уміння учнів запитувати необхідну інформацію.

Наприклад, у слові 5 звуків. Скільки у ньому складів? Дитина не виконає завдання, знаючи. скільки голосних у слові, тому повинна запитати про це.

2.2. Завдання, де запитують учні, а відповідає вчитель.

Гра «Так – ні». Учитель задумує слово, а учні відгадують його, запитуючи інформацію. Запитання слід формулювати так, щоб учитель відповідав: так або ні.

Наприклад, задумане слово зошит. Діти запитують: Це істота? З конкретним значенням? Це одяг? і т. д.

Дані завдання-пастки сприяють розвитку критичного мислення, а також впливають на гуманізацію навчання, відповідальне відношення до навчання.

            Кожен урок – це казка, це цікава подорож з дітьми у світ науки, це і гра, і пізнання нового, і радість творчого пошуку, це час зростання особистості учнів, їх розумового розвитку, творчого мислення.

            Зміст уроків збагачує за допомогою різноманітних методів та форми роботи з технології «Критичне мислення»:

1.      «Асоціативний кущ»

(Етапи актуалізації і рефлексії)

Правила складання асоціативного куща:

-         Записати на дошці в центрі ключове слово чи фразу;

-         Записати будь-які слова чи фрази, які спадають на думку;

-         Ставити знаки питання біля частин куща, в яких є невпевненість;

-         Записувати всі ідеї, які з’являються чи скільки дозволяє час.

Приклад.   Тема: Українська народна пісня. Роде наш красний. З народного.

В цьому дворку, як у вінку. В. Гринько.

Асоціативний кущ спонукає учнів думати вільно та відкрито стосовно певної теми. Цей метод використовую найчастіше, він найбільш ефективний в роботі. Його дуже полюбили діти

2.      «Сенкан» (п’ятиряддя).

(Етап рефлексії).

Сенкан – це білий вірш, в якому синтезована інформація в стислому вислові з 5 рядків.

Алгоритм складання сенкану:

1)     Тема (іменник)

2)     Опис (прикметник)

3)     Дія (дієслово)

4)     Ставлення (фраза), почуття з приводу обговорюваного.

5)     Перефразування сутності (синонім, узагальнення, підсумок).

Приклад сенкану:

1)     Рушник.

2)     Гарний, полотняний, різнокольоровий.

3)     Зацікавлює, дивує, зворушує, приваблює.

4)     Бережімо, пишаємося, даруємо.

5)     Оберіг, зв'язок з минулим.

3.       «Кубування»

(Цей метод навчання полегшує розгляд різних сторін теми).

На  гранях куба, виготовленого з картону, записані запитання або завдання (по одному на гранях).  

Метод «кубування» допомагає залучити до роботи всіх без винятку учнів.

Приклад «Кубування»

(Робота в групах).

1)     Лексичне значення слова.

Ведмідь – дика кошлата тварина, що живе у лісі, зимує у барлозі, любить мед.

2)     До витоків слова

Ведмідь – означає «поїдавший мед», медоїд.

3)     Спільнокореневі слова.

Ведмідь, ведмежа, ведмедик, ведмежатник, ведмежий.

4)     Сполучення слів:

Великий, крупний, клишоногий, вайлуватий, старий, голодний, чорний, бурий, гімалайський, білий.

-         Побачити, зустріти, вислідити (ведмедя).

-         Реве, ричить, смокче (лапу), спить.

5)     Синоніми

Ведмідь клишоногий, топтигін, ведмежа.

6)     Фразеологізм:

-         Ведмідь на вухо наступив (немає музичного слуху).

-         Ведмежа послуга.

-         Дивитися ведмедем.

Прислів’я:   - Два ведмеді в одному барлозі на живуть;

                        - Для ведмедя зима – одна ніч.

Загадка:       Клишоногий, вайлуватий,

                        Смокче у барлозу лапу,

                        Вміє голосно ревіть,

                        Називається … (ведмідь).

4.       «Есе»

(Етап рефлексії, актуалізації)

Есе як метод формування критичного мислення полягає у написанні тексту в довільному стилі.

Алгоритм «Есе»:

-         Збирання інформації за проблемою.

-         Аналіз інформації.

-         Виявлення власної точки зору.

-         Викладання власної точки зору.

Есе може бути абсолютно вільним чи аргументованим (від 5 до 20 хвилин).

5.      «Дискусія»

Дискусії і дебати дозволяють ефективно розв’язувати проблеми через самовираження, вчитися аналізувати ситуацію, добирати аргументи для розв’язання проблеми, розвивати комунікативні навички.

Наприклад:

Тема: Ознаки осені.

Діти розподіляються на дві групи.

І група.                                                                                                 ІІ група

Довести, що сьогодні гарний ранок.                    Довести, що ранок не сподобався.

Ранок чудовий, надворі свіже, чисте                     Ранок не сподобався, бо було

повітря. Було дуже гарно. Дув вітерець.               холодно. Дув вітер, продував

Опадали листочки з дерев.                                      наскрізь. Ми змерзли в руки

Ідучи до школи ми відчули красу                           ховали їх у кишені. Холодна

 осінньої природи.                                                    погода викликає у нас сумний

У нас чудовий настрій.                                            настрій.

6.      Стратегія «Кероване читання з передбаченням»

Алгоритм

—      Після ознайомлення з назвою тексту та його автором перед читанням ставлю дітям питання, які дозволяють зробити припущення, про що саме буде текст (робота в парах чи групах).

—      Текст розподіляється на частини, і далі читати його учні будуть частинами. Зупинки треба роботи на найбільш цікавих місцях, створити інтригуючу ситуацію очікування.

—       Після читання кожної частини учням ставляться запитання. Пропонується зробити передбачення стосовно того, що буде далі. А після читання наступної частини це передбачення аналізується.

7.       «Порушена послідовність»

(робота в групах)

—    Учням пропонується кілька речень з тексту, записаних у порушеній послідовності.

—    Учнів об’єднують у групи. Кожна група повинна запропонувати свою послідовність поданих речень. Результат фіксується у зошитах.

—    Читання тексту і перевірка результатів.

—    Обговорення.

8.       «Взаємні запитання»

—    Текст або матеріал для вивчення поділить на логічно завершені частини.

—    Учні вголос читають за цілими частинами, ставлять самі запитання:

·        Одне одному в групі;

·        Одне одному в парах;

·        Одна пара (група) інший.

Керуючись цими методами на уроці, Балух А.Є. забезпечує умови для повноцінного розвитку особистості, формує в неї творче критичне мислення.

Результати досвіду

Системне запровадження цієї технології в початковій школі призводить до того, що усі учні поступово опановують її не тільки як навчальну технологію, вміння самостійно вчитися, критично мислити, але і використовувати свої знання у повсякденному житті. А саме початкова ланка є фундаментом формування критичного мислення як пріоритетного напрямку виховання особистості сучасної молодої людини.

 Балух А.Є. охоче ділиться досвідом роботи через активну участь у методичній роботі, а саме :

v уклала методичні рекомендації  щодо використання інтерактивних методів навчання на уроках польської мови та літературного читання (польське читання);

v поширювала досвід з проблеми на засіданні МО ;

v провела відкриті уроки на МО вчителів початкових класів та для вчителів НВК;

v Провела майстер-клас з даної теми на МО вчителів початкових класів;

v Вихованці Аліції Євгенівни  показують добрі результати в Міжнародному математичному конкурсі «Кенгуру», природничому конкурсі «Колосок»

v Учні є переможцями та лауреатами Міжнародних конкурсів читців («Креси» Львів, «Академія польської поезії» Тарнув, Польща).

Апробація  досвіду

     

         Результати досвіду апробовані у Стрілецькому НВК. Матеріали досвіду були розглянуті на засіданні педагогічної ради НВК. Аспекти ефективності досвіду обговорювалися на засіданні методичного об`єднання вчителів польської мови та літератури.